 | | |
На концерті виступав також і хор Хрестовоздвиженського храму (регент – Орися Бурико). Як добре, що серед нас є люди, які допомагають нам знайти силу, надію, віру. Музика буває різною: вона може нести як добро, так і зло. На концерті ж «Радуйтеся, люди!» звучала тільки музика, що несе слухачам благодать і радість.
Внутрішня культура, гарна професійна школа – все це відрізняло виконавську манеру двох творчих колективів м. Марганця – хору Свято-Духового храму (регент – Віра Зайченко) і хору храму Воскресіння Словущего (регент – Галина Дубровина). Стиль виконання був відзначений шляхетністю й щирістю.
Величезним творчим зарядом і натхненням скорили глядачів й інші гості-колективи із Кривого Рогу. Хор храму в ім’я Різдва Богородиці й хор храму в ім’я прп. Сергія Радонезького виступили професійно й упевнено. Виступ цих хорів було відзначено тонким смаком, стриманістю у формі. Співці володіють рідкісним умінням створювати живий рельєф духовної музики. Солісти храму прп. Сергія Радонежського протоієрей Сергій Сергієв і Тетяна Набиркіна буквально скорили всіх творчою чарівністю і своїми голосами – задушевними, щирими, проникливими.
Особливо вирізнялися дитячі і юнацькі колективи: хор недільної школи при Спасо-Преображенському соборі (керівник – Ольга Вишнякова), тріо паламарів цього храму (керівник – Григорій Довженко), хору «Чарівна лоза» при Свято-Троїцькому храмі м. Жовті Води (регент – настоятель цього храму протоієрей Олександр Пономаренко), хору молодіжного братства при храмі Різдва Богородиці м. Кривого Рогу (регент – Наталя Славтич) і учениці школи мистецтв лауреата міжнародного конкурсу Валерії Зайцевої. У виступах молодих виконавців відчувалася радість від спілкування з мистецтвом, може, тому їхній виступ нагадув героя казки Антуана де Сент-Екзюпері – Маленького принца, який старанно висапував баобаби, що можуть розірвати його планету в жмути. Адже баобаб – це хамство, неуцтво, байдужість, чванство та інші моральні недуги.
На концерті «Радуйтеся, люди!» панувала атмосфера доброзичливості, єднання виконавців й слухачів. Звучали твори різними мовами: російською, українською, грузинською, сербською, грецькою, старослов’янською. Думаю, «Радуйтеся, люди!» багатьом нагадав гоголівське: «Не вмирають ті звичаї, яким визначено бути вічними. Умирають в букві, але оживають у дусі... »
Хочеться вірити, що корисна справа, розпочата десять років тому, не згасне, і великоднім концертам у нашому місті призначено довге творче життя. |